Дністер

Довжина річки 1362 км, з них на території України 925 км.

Площа басейну 72100 км2, з них на території України 52690 км2.

Витік з невеликого джерела біля села Вовчого Турківського району Львівської області, розташованого в південній частині масиву Верхньодністровські Бескиди (Українські Карпати), на південний захід від гори Розлуч, на висоті 818 м БС.

Гирло впадає до Дністровського лиману на південь від с.Маяки Біляївського району Одеської області.

Середня річна багаторічна витрата води у створі гідропоста Заліщики – 230 м3/с

Основні притоки:

Праві: Стрий, Свіча, Лімниця, Бистриця, Серет, Збруч, Мурафа, Реут.

Ліві: Стривігор, Верещиця, Щирка, Гнила Липа, Золота Липа, Стрипа, Джурин, Серет, Нічлава, Збруч, Смотрич, Стедениця, Ушиця, Жван, Жванчик, Лядова, Мурафа, Русава, Ягорлик, Кучурган.

 

Географічне положення

Дністер є транскордонною річкою між Україною і Республікою Молдова. Це друга за довжиною річка України та дев'ята у Європі. Від витоків до м.Старий Самбір Дністер тече серед Карпатських гір, далі — по рівнинній території України та Молдови. Від с. Козлов (Могилів-Подільський район Вінницької області) до с. Німериуки (Сороцький район, Молдова) по Дністру проходить державний кордон між Україною та Молдовою. Далі річка тече територією Молдови. Від с. Пуркара (Штефан-Водський район, Молдова) до с. Паланки по Дністру проходить кордон між двома державами. Нижче с. Паланки Дністер тече територією України.

Басейн Дністра розташований у семи областях на південному заході України (Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Хмельницька, Вінницька, Чернівецька та Одеська обл.). Невелика його ділянка у верхів’ях басейну знаходиться у Польщі. Басейн має форму дуже витягнутого, зігнутого по середині овалу завдовжки близько 700 км при середній ширині 120 км. Висоти у гірській частині басейну сягають 1000 – 1800 м БС.

 

 

Рисунок 1.1 – Картосхема басейну річки Дністер.

 

У басейні Дністра налічується 14 886 річок, але лише 11 його приток мають довжину більше 100 км. Основною особливістю гідрографічної сітки басейну Дністра є відсутність значних приток. У межах України налічується лише 6 річок, що належать до середніх; їх довжина не перевищує 250 км. Переважають малі річки довжиною до 10 км. Річкова сітка у басейні розвинута нерівномірно. Вона найгустіша (понад 1 – 1,5 км/км2) у карпатській частині басейну, менша – на лівобережжі (0,5 – 0,7 км/км2).

У басейні річки багато ставків і водосховищ. На початок 21 століття у басейні Дністра (у межах України) налічується 3447 ставків загальним об’ємом 244,4 млн.м3 та 65 водосховищ загальним об’ємом 3253,5 млн.м3.

На Дністрі в Україні створено три водосховища: Дністровське, Дністровське буферне і Дністровське гідроакумулююче. Вони разом утворюють комплекс Дністровських водосховищ, головне призначення яких протипаводкове та гідроенергетичне.

Дністровське водосховище знаходиться на відстані 677,7 км від гирла Дністра, його довжина 194 км, розташоване на території Чернівецької, Хмельницької, Вінницької і Тернопільської областей. Характерними особливостями водосховища є його значна глибина, відносно мала ширина й велика звивистість. Дністровське водосховище створено на рівнинному плато в глибоко врізаній долині Дністра, з різко вираженою асиметричною долиною. Дністровське буферне водосховище утворене на ділянці Дністра від Дністровської ГЕС до Дністровської ГЕС-2 і призначене для внутрішньодобового вирівнювання скидів води з ГЕС у нижню течію Дністра.

При впадінні до Дністровського лиману Дністер утворює плавневу систему загальною площею 700 км2. Це самостійний елемент ландшафту басейну Дністра. Плавні охоплюють частину долини Дністра від м. Бендери до лиману, поверхня її перерізана рукавами, старицями, що затоплюється під час паводків.

 

Геологія і рельєф

 

В геологічному відношенні басейн Дністра приурочений до Передкарпатського крайового прогину Складчастої системи Карпат, Західно-Європейскої платформи, Волино-Подільської плити і схилів Українського кристалічного щита, а його пониззя – до Причорноморської западини. У сучасному рельєфі басейну ці геологічні структури представлені, відповідно, північно-східними схилами Українських Карпат, Волино-Подільським та Бессарабським плато і Причорноморською низовиною. Карпатська частина басейну представляє собою гірську область північних схилів Карпат з панівними абсолютними висотами 500-1500 м, найвищими 1600-1800 м. В цій частині беруть початок основні притоки Дністра – гірські річки зі значними похилами, скалисто-валунним і гальковим ложем та мало проникними підстильними грунтами. У межах Волино-Подільскої височини, де розташована середня течія Дністра та його ліві притоки, переважаючими є висоти 200-400 м, а басейн являє собою горбкувату поверхню з добре розвиненою гідрографічною мережею.

Найбільш давніми геологічними утвореннями є породи докембрійського періоду: гнейси, пісковики, кварцити, сланці, граніти та ін. Їх виходи на дні та схилах річних долин супроводжуються наявністю порогів, каньйовидних долин та обривистих схилів. На Волино-Подільському плато на докембрійських породах залягають породи палеозойського періоду: глинисті сланці, алевроліти, пісковики, пісковики, вапнякові пісковики та вапняки.

 

Ґрунти та рослинний покрив.

 

Ґрунтоутворюючими породами є четвертинні відкладення і продукти вивітрювання третинних осадових і вулканічних порід. До них відносяться відкладення : а) льодовикові і пов'язані з ними флювіогляціальні; б) алювіальні і алювіально-озерні; у) пролювіальні; г) елювіальні; д) осипні і обвальні; е) зсувні; ж) делювіальні; з) елювіально-делювіальні.

У гірській карпатській частині басейну ґрунтовий покрив представлено такими типами ґрунтів: буроземно-підзолисті, буроземно-гірсько-лісові, дерново-буроземні та гірсько-лучні на різних ґрунтоутворюючих породах. На лівобережжі Дністра та у середній частині його басейну переважають дерново-підзолисті та сірі лісові ґрунти, є площі з опідзоленими та типовими чорноземами, торфово-болотними, лугово-болотними ґрунтами. У пониззі Дністра (у межах України) грунти представлені чорноземами південними, звичайними і типовими.

Завдяки значному поширенню вапняків та гіпсів у басейні широко розвинуті поверхневі карстові форми, які обумовлюють перерозподіл стоку.

В долині Дністра і його приток розвинені заплавні місцевості. Вони займають широкі річкові днища долини і складені піщано-галечниковим алювієм з дерново-глейовими ґрунтами з лучною рослинністю, чагарниками з верби, вільхи, крушини. Тут багато стариць, прируслових валів, перезволожених западин, які чергуються з меліорованими землями.

Природна лісова рослинність найкраще збереглася в Карпатах. Найпоширенішими є смерека, ялиця та бук. Основна смуга їх поширення знаходиться у витоках Дністра та його карпатських приток. На схилах долин поширені змішані і широколистяні ліси. Основні породи: дуб, бук, граб, липа. В підліску трапляється ліщина. У вологих місцях — ясен та в’яз. У високотерасових місцевостях поширені буково-смереково-ялинові ліси і злаково-різнотравні луки.

На Подільській частині басейну поширені грабові та дубові ліси. В долинах річок дуже поширені чагарники. Придністровське Поділля – єдина в Україні територія, де зустрічаються теплолюбні ліси дуба скельного.

У степовій (нижній) частині басейну ліси збереглися переважно в ярах. Уся пригирлова частина Дністра вкрита густою рослинністю (верби, тополі). У Дністрових плавнях переважає очерет звичайний. Зрідка можна натрапити на озерні луки.

Клімат

Територія басейну представляє дуже складну в кліматичному відношенні місцевість. У формуванні клімату велику роль відіграють Карпати. Висота над рівнем моря, велика пересіченість місцевості, напрям і експозиція схилів — все це сприяє своєрідному розподілу метеорологічних елементів в горах. У Карпатах створюється свій гірський клімат, що відрізняється яскраво вираженою вертикальною зональністю.

Клімат у басейні - помірно-континентальний з теплою м’якою зимою та тривалим вологим літом. Район розташований у межах степової та лісостепової зон. Середньорічна кількість опадів змінюється від 500 мм на Волино-Подільському плато до 1100 мм та більше в гірській частині басейну. Відмінною рисою режиму опадів у верхів’ї є активна зливова діяльність, що визначає паводковий гідрологічний режим річок.

Карпатська частина басейну з висотами від 400 до 1500 – 1800 м абс займає близько 30 % водозбору. Річні суми опадів в Карпатах сягають 800 -1000 мм, в окремі роки – до 1400 мм; на Подільській височині – від 700 – 800 мм на північному заході до менш ніж 500 мм на південному сході. Більша частина опадів випадає влітку. Найбільш дощовим є липень з середньою за багаторіччя сумою опадів 70-142 мм. Добова сума опадів в середньому становить 4,1-5,3 мм. Максимальна добова сума опадів відмічається під час дуже інтенсивних і тривалих злив, найчастіше у червні – липні і досягає 67-149 мм за добу.

Характерною особливістю є нестійкий температурний режим взимку. Зимові відлиги, обумовлені проникненням теплих повітряних мас з південного заходу, частіше охоплюють передгірські та рівнинні частини басейну.

Гідрологічна характеристика

Верхня частина басейну Дністра до кордону з Республікою Молдова знаходиться у Передкарпатському та Подільському гідрологічному районах, нижня (в межах України) – у Причорноморському. Басейн річки за умовами живлення, орографічними та кліматичними особливостями поділяється на три частини: Карпатську, Волино - Подільську та нижню південну частини.

Характерною особливістю гідрологічного режиму Дністра є наявність паводків протягом всього літнього періоду року, в окремі роки – взимку, причому нерідко максимальні витрати зливових паводків значно перевищують максимуми весняних водопіль.

Нерівномірність річкової мережі та кліматичні умови обумовили різну водність приток Дністра. Для верхньої гірської частини басейну, особливо правобережжя, характерним є паводковий режим протягом всього року. Для річок середньої і нижньої частин басейну характерними є весняне водопілля і невеликі паводки у теплу пору року. Середній багаторічний об’єм стоку Дністра в гирлі становить 10,0 км3/рік. В окремі роки він може зменшуватися до 4,5 км3, чи збільшуватись до 19,3 км3.

Основне живлення Дністра - дощове і сніго-дощове. Підземне живлення незначне і вагоме в основному в середній течії.

Для верхньої карпатської частини Дністра характерні паводки протягом усього року, внаслідок випадання інтенсивних дощів у теплу пору року, сніготанення в горах в період відлиг та загального танення снігового покриву навесні. Весняне водопілля часто проходить декількома хвилями, в останні роки розвиток водопілля ускладнюється та посилюється за рахунок весняних дощів і, в таких випадках, другий пік може перевищувати перший.

Характерною особливістю природного водного режиму річок Волино–Подільської частини басейну (в межах Подільського гідрологічного району) є формування вираженого водопілля, під час якого проходить від 50 до 80 % річного стоку, та період межені, що може перериватися невисокими і нечастими дощовими (тало-дощовими) паводками. Літні дощі, як правило, не викликають інтенсивних паводків у період літньо-осінньої межені. Але оскільки стік верхньої Карпатської частини Дністра складає в середньому 70% стоку всієї річки, то паводковий режим зберігається на всьому її протязі.

Загальна водність річок має тенденцію до зниження у південно-східному напрямку. Найбільш багатоводними є річки гірської частини. Тут величини середніх річних модулів стоку досягають 20-30 л/(с.км2). На річках середньої частини цей показник коливається в межах 2-5 л/(с.км2). Найменшою водністю відрізняються річки Причорноморської рівнини. Тут модулі стоку зменшуються від 1,3 до 0,4 л/(с.км2).

Під час паводків підняття рівня води відбувається швидко – до 50-60 см за годину; а спад – повільно. При великих паводках рівень води досягає максимуму за 1-2 доби. Як максимальні, так і мінімальні рівні можуть спостерігатися в будь-який період року. Хоча, максимуми частіше спостерігаються навесні та влітку, а мінімуми – взимку та пізньої осені. Протягом року спостерігається до 9-10 паводків.

Весняне водопілля на рівнинних притоках у межах Волино-Подільської височини проходить трохи раніше ніж на гірських. Середні строки початку - перша декада березня. Найвищі рівні приходяться зазвичай на другу-третю декаду березня.

В 1981-1987 рр. заповнено Дністровське водосховище об»ємом 3,0 км3, площею 142 км2, довжиною 194 км. Основний приплив води до Дністровського водосховища, який за вагою є лімітуючою частиною сумарного припливу, переважно формується у Карпатській частині водозбору в межах Передкарпатського гідрологічного району. Після будівництва Дністровської ГЕС відбулася суттєва зміна внутрішньорічного розподілу стоку нижче за течією річки. Збільшилась його частка в осінньо-зимовий період, головним чином за рахунок зниження стоку навесні.

Льодовий режим є нестійким з частим встановленням не потужного льодоставу та його скресання. Це приводить до утворення заторів, які нерідко досягають значних розмірів і супроводжуються високим підняттям рівня води (до 4 м і більше); часто заторні явища відмічаються й у верхній частині Дністровського водосховища.

Найбільші паводки в останні десятиліття відмічалися влітку 1980, 1998, 2008, 2010 рр., восени 2007 р.

 

Середні та екстремальні витрати води і об’єми стоку водопілля.
Характеристика	Найбільша строкова витрата, м3/с	Об'єм стоку за повінь, млн.м3
р. Дністер – м.Галич. 1946-2010 рр.
Середня	848	1380
Найбільша/рік	2020/1912	2940/1999
найменша/рік	153/1991	284/1991
р. Дністер - м.Заліщики. 1945-2010 рр.
Середня	1170	1970
Найбільша/рік	3400/1912	4080/1941
найменша/рік	167/1991	349/1991
р. Стрий - смт.Верхнє Синьовидне.1951-2010 рр.
Середня	412	354
Найбільша/рік	1060/1952	744/1999
найменша/рік	83,7/1933	88,8/1936
р.Славська - смт. Славське.1954-2010 рр.
Середня	17,9	14,5
Найбільша/рік	83,7/1964	32,2/1976
найменша/рік	4,2/2010	4,28/1995
р.Калюс – смт. Нова Ушиця 1951-2010рр.
Середня	18,7	5,76
Найбільша/рік	84,0/1979	23,7/1979
найменша/рік	0,98/1958	1,32/1974

 

 

Характерні рівні води
Характеристика	Рівень,см	Дата
р. Дністер – м.Галич. 1983-2010 рр. "0" поста 211,26 м БС
Середній	459
Вищий	749	25,07,2008
Нижчий	253	10,010,1990
р. Дністер - м.Заліщики. 1877-2010 рр. "0" поста 140,69 м БС
Середній	706
Вищий	1264	22,02,1877
Нижчий	436	28,05,1990
р.Стрий -с.Ясениця. 1983-2010 рр. "0" поста 518,00 м БС
Середній	431
Вищий	522	25,07,2008
Нижчий	324	15,04,2003
р.Славська - смт. Славське.1927-2010 рр. "0" поста 593,15 м БС
Середній	253
Вищий	457	31,08,1927
Нижчий	136	31,10,2003
р.Лімниця- с.Перевозець 1940-2010 рр. "0" поста 236,03 м БС
Середній	484
Вищий	691	23,07,1974
Нижчий	318	01,05,1990
р.Калюс-смт.Нова Ушиця 1963-2010 рр. "0" поста 164,26 м БС
Середній	270
Вищий	390	22,06,1975
Нижчий	190	14,19,08,2007